Тетяна Артёменко - фото
Vocal Jazz Night
легендарна Криївка
Слава Україні!
Не говори печальними очима
те, що бояться вимовить слова.
Так виникає ніжність самочинна.
Так виникає тиша грозова.
© Ліна Костенко
Поезія - це завжди неповторність,
якийсь безсмертний дотик до душі
(с) Ліна Костенко
...Триматись вільно й незалежно,
Перемовчати: хто кого.
І так беззахисно й безмежно
Чекати голосу твого.
© Ліна Костенко
Втім, жінка – як музика, її можна любити, навіть не дуже розуміючи.
© Ліна Костенко "Записки українського самашедшого"
І як тепер тебе забути?
Душа до краю добрела.
Такої дивної отрути
я ще ніколи не пила
Такої чистої печалі,
Такої спраглої жаги,
Такого зойку у мовчанні,
Такого сяйва навкруги.
Такої зоряної тиші.
Такого безміру в добі!..
Здається з нами щось уже не те...
І навіть люди, місто й камні,
Щось прошепоче – Те усе святе
У що ти вірив - згинуло з віками
Пройшло скрізь пальці,
Як вода, зачерпнута відкритою рукою,
А на долоні лиш краплинки сну...
Прийшла весна, розквітла знову
Духмяна сакура в садках.
П'янить вона усіх красою
Пишу про неї я в рядках:
Твій цвіт - неначе подих мрії,
Біло-рожеві пелюстки.
Вони - немов-би рай надії
Я їх піймаю залюбки.
Ліна Костенко
Данная страница сгенерирована в реальном времени на лету с помощью запроса к API от соцсети ВКонтакте. На странице содержатся только открытые данные пользователей ВК, которые НЕ скрыты настройками приватности. Наш ресурс Findlik.pro НЕ собирает и НЕ осуществляет хранение персональных данных пользователей ВКонтакте.