Оксана Романенко - фото
Що ти знаєш про неї? Ім’я і невпевнені рухи?
Їй щоночі сняться моря – і болять у тобі океани.
Чорно-біла любов її – клавіші фортепіано.
А сама вона схожа на зиму, душа її – грудень.
Що ти знаєш про неї? Погляд лякливого звіра?
Вся свобода її – сховатися в слові «назовсім».
А у неї до тебе сліпа, безкінечна довіра.
А у неї до тебе лірика, схожа на осінь.
І коли їй у ребра впираються безліч маршрутів,
і коли всі дороги залазять до неї під шкіру,
вона молить про те, щоб ти цілував її тіло,
вона хоче собою тво
Stranger, when you look at me
Eyes strong as steal
Light as day
Музично-поетичний вечір.
Настільки близько, що знаєш поезії напам'ять без мети завчити. ❣
Таня-Марія Литвинюк ????????
Світлана Дідух-Романенко ????????
Андрій Клименко????????????
Музично-поетичний вечір.
Настільки близько, що знаєш поезії напам'ять без мети завчити. ❣
Таня-Марія Литвинюк ????????
Світлана Дідух-Романенко ????????
Андрій Клименко????????????
І якщо це був вечір, коли я відчула себе в Києві споріднено і натхненно, то нехай це буде початком таких вечорів в цому місті. Місті, де я себе бачу.
Най буде так.
Давай виключим свiтло i будем мовчати
Про то шо не можна словами сказати
Не можна писати неможливо зiграти
А тiльки мовчати тихенько мовчати
Anything, you can't control, is teaching you to let go.
Anything, you can't control, is teaching you to let go.
Але не можна, в жодному разі не можна прив'язуватися до місць. Як і до людей. Тільки свобода забезпечує справжнє кохання. Справжню дружбу. Справжнє все.
Ірена Карпа
Але не можна, в жодному разі не можна прив'язуватися до місць. Як і до людей. Тільки свобода забезпечує справжнє кохання. Справжню дружбу. Справжнє все.
Ірена Карпа
Влітку чотирнадцятого мені випав спекотний день, щоб почати свій шлях у невідомість. Не варто пояснювати, чим керувалася дівчинка-дикунка, коли ризикнула пов'язати 1461 день свого існування з тим, в чому нічого тямити не тямила. А тоді ще 546 днів, бо вже загордилася, що тямить, чи просто для формальності.
І той перший "не такий" липневий день натер мені ноги шкіряними босоніжками на великому підборі. Бо мама ж казала, що одягни нормальне взуття - їхати 6 годин і до самого вечора на ходу. А ні, я ж краще
Влітку чотирнадцятого мені випав спекотний день, щоб почати свій шлях у невідомість. Не варто пояснювати, чим керувалася дівчинка-дикунка, коли ризикнула пов'язати 1461 день свого існування з тим, в чому нічого тямити не тямила. А тоді ще 546 днів, бо вже загордилася, що тямить, чи просто для формальності.
І той перший "не такий" липневий день натер мені ноги шкіряними босоніжками на великому підборі. Бо мама ж казала, що одягни нормальне взуття - їхати 6 годин і до самого вечора на ходу. А ні, я ж краще
(Продовження попереднього посту)
Опис якості отих багатьох днів має бути не тут. Опис поки що повністю знають стіни. Знають, що говорилося, коли не розумілося, а тоді так розумілося, що й не вірилося. Спочатку не моглося, а тоді дуже замоглося, що аж до самообману знову. А самообман то блукання. А пустота має правильно бути заповнена, а не за рахунок когось. А коли ти вже не можеш не закохатися у розум і професійність, то на відстані тільки і не плутай з тим, що тобі в собі відкривати. Бо неправильно відк
Hold pose.
????
Пішы, пішы свае вершы
Я буду тут в адзін аршын.
Я буду летаць над табой
Як ціхі гук, як супакой
Запаляць хутка ліхтары
Запахнет бэзам на дворы
А ты ляжы і паўтарай:
Я бачу свет, я бачу рай... Пішы, пішы, і спі,
Расслабся, ляж на спіну...
Пішы, пішы, і спі,
Расслабся, ляж на спіну... Пішы, пішы, пішы і спі
Прыйдзе маўчанне – пацярпі.
Паслухай ў ім сядзіць малчун,
Не мала бачіў, мноства цуд!
Пад'едзе ціха на кані
Пракусіць палец цішыні
Паднясе ў рот яго ана –
Крывею з пальца глыбіня
А Ты пішы, пішы, і
????
Пішы, пішы свае вершы
Я буду тут в адзін аршын.
Я буду летаць над табой
Як ціхі гук, як супакой
Запаляць хутка ліхтары
Запахнет бэзам на дворы
А ты ляжы і паўтарай:
Я бачу свет, я бачу рай... Пішы, пішы, і спі,
Расслабся, ляж на спіну...
Пішы, пішы, і спі,
Расслабся, ляж на спіну... Пішы, пішы, пішы і спі
Прыйдзе маўчанне – пацярпі.
Паслухай ў ім сядзіць малчун,
Не мала бачіў, мноства цуд!
Пад'едзе ціха на кані
Пракусіць палец цішыні
Паднясе ў рот яго ана –
Крывею з пальца глыбіня
А Ты пішы, пішы, і
????Now is sacred????
#пам'ятаємо_пишаємося
#день_перемоги????
Как же вы не заметили? Мы же сегодня над моей Украиной дрались.
А как тут заметишь? Те же поля, дороги, села.
Э, нет. А воздух? Другой. А небо - голубее и земля зеленее.
#пам'ятаємо_пишаємося
#день_перемоги????
Как же вы не заметили? Мы же сегодня над моей Украиной дрались.
А как тут заметишь? Те же поля, дороги, села.
Э, нет. А воздух? Другой. А небо - голубее и земля зеленее.
Їй не личать цигарки, матюки й алкоголь,
Чи просто так думає.
Може годинами думати про вогонь,
Тихо сидіти і думати.
Заставкою дня їй кімнатна підлога чи
Черевики,
Контекстні розмови із вулиць про ліки.
Тоді ізолюється поспіхом чи навушниками.
Не завжди вдається. Так як і з дружбою.
Звикла лікуватися трудоголізмом,
А як не виходить - читатись буддизмом.
Прагне вибратись із первісного,
Потім цурається, прагне до дійсного.
Страждає на розлад вдавати розумну,
Але не вірить майже в цю роль.
Мабуть їй легше
Одна з найфантастичніших культурних подій сталася для мене сьогодні.
Мій перший Книжковий Арсенал - це обійми з мегаталановитою Дідух-Романенко, фото з Іваном Малковичем, можливість мигцем поглянути на Юрія Іздрика, презентація книги експедиції "Ukraїner" (і їх фірмова футболка, яку давно хотілося), збірка поезій Сергія Жадана, зустріч з персональною книгою-дзеркалом "Капітан Смуток" (автором якої виявився фронтмен гурту Фіолет - Сергій Мартинюк), українська мова зусібіч, атмосфера любові до слова, святку
Одна з найфантастичніших культурних подій сталася для мене сьогодні.
Мій перший Книжковий Арсенал - це обійми з мегаталановитою Дідух-Романенко, фото з Іваном Малковичем, можливість мигцем поглянути на Юрія Іздрика, презентація книги експедиції "Ukraїner" (і їх фірмова футболка, яку давно хотілося), збірка поезій Сергія Жадана, зустріч з персональною книгою-дзеркалом "Капітан Смуток" (автором якої виявився фронтмен гурту Фіолет - Сергій Мартинюк), українська мова зусібіч, атмосфера любові до слова, святку
Одна з найфантастичніших культурних подій сталася для мене сьогодні.
Мій перший Книжковий Арсенал - це обійми з мегаталановитою Дідух-Романенко, фото з Іваном Малковичем, можливість мигцем поглянути на Юрія Іздрика, презентація книги експедиції "Ukraїner" (і їх фірмова футболка, яку давно хотілося), збірка поезій Сергія Жадана, зустріч з персональною книгою-дзеркалом "Капітан Смуток" (автором якої виявився фронтмен гурту Фіолет - Сергій Мартинюк), українська мова зусібіч, атмосфера любові до слова, святку
Одна з найфантастичніших культурних подій сталася для мене сьогодні.
Мій перший Книжковий Арсенал - це обійми з мегаталановитою Дідух-Романенко, фото з Іваном Малковичем, можливість мигцем поглянути на Юрія Іздрика, презентація книги експедиції "Ukraїner" (і їх фірмова футболка, яку давно хотілося), збірка поезій Сергія Жадана, зустріч з персональною книгою-дзеркалом "Капітан Смуток" (автором якої виявився фронтмен гурту Фіолет - Сергій Мартинюк), українська мова зусібіч, атмосфера любові до слова, святку
Одна з найфантастичніших культурних подій сталася для мене сьогодні.
Мій перший Книжковий Арсенал - це обійми з мегаталановитою Дідух-Романенко, фото з Іваном Малковичем, можливість мигцем поглянути на Юрія Іздрика, презентація книги експедиції "Ukraїner" (і їх фірмова футболка, яку давно хотілося), збірка поезій Сергія Жадана, зустріч з персональною книгою-дзеркалом "Капітан Смуток" (автором якої виявився фронтмен гурту Фіолет - Сергій Мартинюк), українська мова зусібіч, атмосфера любові до слова, святку
#5_років_тому
II Гуманітарний.
Випуск ЧОПЛ 2014. Пліч-о-пліч з друзями перемагай.
Без них на світі не прожити.
Навчайся, думай, виростай,
Щоб Україні-неньці послужити. (У коментарях відмічайте кого не відмітила на фото) І давайте поділимося одним яскравим спогадом родом з ліцейних років????????????)
#5_років_тому
II Гуманітарний.
Випуск ЧОПЛ 2014. Пліч-о-пліч з друзями перемагай.
Без них на світі не прожити.
Навчайся, думай, виростай,
Щоб Україні-неньці послужити. (У коментарях відмічайте кого не відмітила на фото) І давайте поділимося одним яскравим спогадом родом з ліцейних років????????????)
Данная страница сгенерирована в реальном времени на лету с помощью запроса к API от соцсети ВКонтакте. На странице содержатся только открытые данные пользователей ВК, которые НЕ скрыты настройками приватности. Наш ресурс Findlik.pro НЕ собирает и НЕ осуществляет хранение персональных данных пользователей ВКонтакте.