Евгений Тропин (36 лет), Харьков, Украина

Не знаю, як проходять ваші вихідні (сподіваюся, що добре), але так вже вийшло, що сьогоднішня субота стала для мене днем натхнення. Не встиг я додивитися розповідь pahanix про подорож до Саудівської Аравії (окрема подяка propohody за трансляцію), як до мене в гості завітав abagmut, який нещодавно повернувся з Патагонії! І повернувся він не з порожніми руками. Окрім деякого мого спорядження, що подорожувало разом з Сашком (те відчуття, коли твоє спорядження подорожує більше за тебе ????), я отримав презент

Доброго часу доби, друзі! Як кажуть розумні люди: готуй сани влітку... А літні походи плануй взимку - від себе додаю я.???? Звісно, літніми я їх називаю суто умовно, бо до таких я відношу такі, що припадають на період з кінця квітня і до кінця вересня, а можливо й жовтня. Так от до чого я власне веду. Зараз саме той час, щоб починати збирати команду однодумців-любителів гір і продумувати дати і маршрут майбутньої пригоди. Ймовірно, хтось скаже, що це зарано, але я не погоджуся і ось чому. По-перше, про спо

Доброго часу доби, любий читачу! За останні тиждень на просторах Instagram мені кілька разів впадало у вічі питання: яке спорядження брати у похід тим, хто ніколи там не був? Скажу відверто, мене це трохи здивувало. І навіть не саме питання, а те, що виникло воно саме тут. І це незважаючи на те, що на просторах інтернету існує маса готових списків спорядження, достатньо просто набрати відповідний запит в Google. Як можна здогадатися з вищесказаного, подібного списку тут не буде. Не тому, що це якийсь секре

Час іде без упину... . Закінчився черговий робочий тиждень, вже шостий за ліком цьогоріч. Поки країна відновлювала форму після новорічних свят, десятої частини року як не бувало! Чи багато ви встигли зробити за цей час? . На минулих вихідних мені потрапила на очі така собі схема, на якій середньостатистична тривалість людського життя зображена у вигляді клітинок, де кожна з них дорівнює тижню. Це допомагає усвідомити одну просту річ - треба рухатися швидше! Або почати рухатися просто зараз, якщо ви ще не

Не знаю чому, але весь минулий тиждень у мене було стійке відчуття весни. Можливо, все через те, що снігові кучугури обабіч доріг почали танути, як морозиво в літню спеку, і на роботу доводилося добиратися, через струмки, що утворилися від того.Чи від того, що талий сніг, перетворюючись на краплі і падаючи з дахів, почав грати свій реквієм по зимі. Або через вранішні співи пташок за вікном, яких я раніше не помічав. І десь на фоні всього цього в голові грає пісня О.Е., про все те, що відбувається за вікном

Доброго часу доби, мій любий читачу! Сподіваюся, твої вихідні минають вдало. А я тим часом продовжую свій цикл "Еволюція туриста" і сьогодні хочу поговорити про найважливішу річ зі списку туристичного спорядження. Для мене це, безсумнівно, рюкзак. Бо яким би чудовим і легким не було твоє спорядження, тобі всеодно доведеться тягти його з собою. І бажано, щоб робити це було зручно. Тому навряд чи ти будеш тягти його в руках.???? Отже... . Еволюція туриста. Рюкзак Повертаючись у далекий 2011-й і згадуючи свій

Доброго часу доби, любий читачу! Я подумав, що у твоїй стрічці не вистачає тварин, тому я вирішив це виправити.???? Насправді, цим фото я хотів поділитися вже давно. Ще з того моменту, коли воно було зроблено. А зроблено воно було ще у липні 2017-го року. Це був ранок четвертого дня походу за маршрутом від Бистриці до Дземброні. Напередодні ми дійшли від Ворожески до полонини Менчул, де і стали на ночівлю. А вже наступного дня ми планували піднятися на Петрос і Говерлу, що нам згодом і вдалося. Ранок того

Чи віриш ти у долю? Я маю на увазі ту саму долю, яку начебто було визначено в момент твого народження, а може й раніше. Долю, що заздалегідь визначає ким ти станеш і чого досягнеш. Доля, вплинути на яку ти не в змозі. Чи можливо таке, що наше життя запрограмоване заздалегідь? Тобто ми ні на що не впливаємо і від наших дій та вчинків нічого не залежить, бо така вже доля? Звісно, всі ми народилися і виросли в різних умовах, маємо різні таланти і генетику. Але, навіть враховуючи різні вихідні дані, невже від

Сьогодні, на тлі сумних новин про загибель двох туристів на горі Піп Іван Чорногірский, я хочу поговорити про відповідальність. . Почну трохи здалеку... Влітку минулого року, описуючи похід Верховинським вододільним хребтом, я згадував про дядю Мішу, що зголосився скласти нам компанію. Піднімаючись на хребет, ми розговорилися і якось мимохідь він запитав, чому я не вожу в гори туристичні групи? Мовляв, міг би заробити якісь гроші. На що я відповів, що не відчуваю себе достатньо компетентним для цього. . Це

Лише той, хто бував у різних частинах українських Карпат, справді мав змогу оцінити все їх різноманіття. Це наче різні світи! Свій перший досвід я отримав на Чорногорі і думав, що нічого кращого бути не може. Бо що може бути крутіше за найвищі вершини? Те, наскільки сильно я помилився, я усвідомив вже у наступному поході, коли ми пішли на Горгани. Ці розсипи каміння і зарості непролазного жерепу закарбувалися в моїй пам'яті назавжди. Окреме захоплення у мене викликала ночівля на полонині Рущина. Неймовірно

Чи фотографуєте ви в поході? . В повсякденному житті, коли я збираюся йти на якийсь захід і постає питання, чи брати з собою фотокамеру, я зазвичай кажу собі "ні". Все через те, що для мене присутність там з камерою і без неї - принципово різні процеси. Бо з камерою вже зовсім інші відчуття, інший фокус, інша роль. Походи я за те і люблю, що фотографія - це не просто опція, а його невід'ємна частина. Для мене так точно, бо я не уявляю себе у поході без фотокамери. Хоча таке одного разу все ж траплялося. Са

Доброго часу доби, всім хто читає! На календарі вже два тижні, як весна, надворі стає все тепліше, що ніяк не сприяє написанню довгих текстів.???? Та сьогодні я все ж хочу нарешті завершити розповідь про мою першу велику похідні трійку. Про намет і рюкзак я вже розповідав раніше. Отже, сьогодні мова йтиме про спальник. . Еволюція туриста. Спальник Хто про що, а я знову про 2011-й, бо саме тоді все почалося і на основі того власне і формувалися мої погляди. Для того походу зі спорядження я, здається не купу

Всім привіт! Хочу зробити невеликий анонс і поділитися інформацією для подумати з тими, хто ще шукає, чим би зайняти себе на період з 28 квітня по 5 травня. Я планую на ці дати йти у похід. Йти, щоб відкривати для себе нові місця і себе у цих місцях. Планую багато фотографувати і так само багато йти. Якщо після цих слів тобі стало цікаво, то далі читай уважно, бо нижче буде трохи деталей... . ⬇️ Орієнтовний план походу ⬇️ =========================== ▶️Старт: 28 квітня, Воловець; == ▶️Довжина: 100+ кілометр

Доброго тобі часу доби, мій уважний читачу! Сьогодні, на тлі емоційного піднесення від придбання пальника (хто переглядав мої сьогоднішні сторіз, той не міг не помітити ????), я вирішив продовжити свою розповідь про те, як я до того дійшов. Але сьогодні мова піде зовсім не про пальник. Я хочу поговорити про річ, яка у списку спорядження, на мою думку, має йти якщо не наступною після великої трійки, то десь поряд. Мова піде про трекінгові палиці. . Еволюція туриста. Трекінгові палиці Мене чомусь дуже тішать

Всім привіт! Давненько я нічого не писав. Скучили?) Минув майже тиждень, як я завершив свій перший соло-похід просторами милих серцю Карпат. Якщо коротко, то я вважаю цей досвід вдалим. Особливо, якщо брати до уваги здивування і недовірливі погляди деяких місцевих жителів, з якими довелося поспілкуватися. А ще їх згадки про вовків. Але про це якось згодом.???? Не все було так яскраво і райдужно, як на цьому фото. Скажу відверто, місцями було важко, часто волого, а іноді навіть трохи страшно (останні дві ре

Доброї ночі! Цей текст має стати у нагоді всім, хто ще думає або вже збирається у свій перший соло-похід. А всім, кому просто цікаво дізнатися про "темну сторону" туристичної самотності, має бути, як мінімум, цікаво. Отже, трохи про підготовку і кілька важливих порад стосовно неї. . Відмінності я відчув вже на етапі підготовки, коли я складав список речей, які планував брати з собою. Основною відмінністю від групових походів було те, що всі речі, які мені могли знадобитися, я мав нести сам [бо складно розп

Доброго всім часу доби! Планував написати цей текст ще до мого соло стежками Карпат, але не склалося, чому я навіть радий. Бо без вражень, отриманих там, цей текст був би неповним. Отже, настав час розповісти про таку річ, як плащ-пончо. . Еволюція туриста. Плащ-пончо Дощ у Карпатах - річ доволі буденна. Рідкісний турист не потрапляв під дощ у Карпатах. Якщо ви ще не потрапляли під дощ, то у вас неодмінно буде нагода це виправити. Тому, збираючись у похід, про сухість і комфорт краще подбати заздалегідь.??

Мої вітання! Відсьогодні я починаю описувати мій крайній похід згідно хронології. А оскільки моєю головною метою у ньому було побачити на власні очі Теребовле-Ріцьке водосховище, то ці пости я буду відмічати #похіддоводосховища . День перший. Початок шляху. У Воловець я прибув близько восьмої ранку. І вже на вокзалі стало зрозуміло, що на добру погоду цього дня сподіватися марно. Небо затягли важкі, свинцевого кольору, хмари і почав накрапати дрібний дощ. "Так діла не буде", - подумав я і поліз у рюкзак за

Доброго ранку, друзі! В мене є трохи ранкового чтива для вас. . День перший. Пізній сніданок Руїни сироварні велично височіли попереду, як нагадування про плинність буття. Дивлячись здалеку на цю потужну [колись] конструкцію, так і тягне на філософські роздуми. Та, поглянувши зблизька, легко помітити, що від колишньої надійності не залишилося й сліду. Бита цегла розкидана по підлозі, рештки плит перекриття, з яких місцями стирчить арматура, поїдена іржею, зовсім не заохочували зайти всередину. На той моме

Тут продовження розповіді підвезли ???? . День перший. Пустельна Боржава Стрілки годинника вже вказували на північ, а дрібний дощ від самого ранку майже не припинявся. Така монотонність пригнічувала і тисла на психіку. Це чимось нагадувало Китайські тортури краплями [Nature edition]. Раз по раз у моїй свідомості спливали думки кинути все це і повернутися у Воловець. Або, якщо не кинути, то хоча б відкласти до моменту, поки погода не налагодиться. Але надто вже багато часу і сил було витрачено на підготовк

Чи задумувалися ви коли-небудь, як ваше оточення впливає на вас? Про те, що сприйняття тих чи інших речей залежить від середовища, у якому ви виросли? І те, чому ситуації, які вам здаються дикістю, для декого являються нормою? Усі ми, у певному сенсі, є уособленням всього того, що нас оточує. Місце проживання накладає свій відбиток на особистість так само, як, наприклад, читання книг. Та книги ми обираємо свідомо і читаємо, коли маємо бажання і вільний час, а вулицями ми ходимо щодня. І неусвідомлено пропу

Всім привіт! Розповідь про закінчення першого дня читайте нижче. . День перший. Казкова галявина Погода в Карпатах буває дуже оманливою. Все може змінитися за лічені хвилини, а ясний, сонячний день може обернутися крижаним дощем. Хоча бува і навпаки, але [за моїми спостереженнями] буває значно рідше, тому і сприймається, як приємна несподіванка. Коли під час підйому до вершини Грабу почало розвиднятися і хмари залишилися позаду, я навіть почав вірити, що мені вдасться піймати промені вечірнього сонця. Та

Я дуже люблю весну. Певно, це моя улюблена пора року. Особливо друга її половина. Думаю, це все через те, що я дуже люблю зелений колір. Ніщо так не надихає, як природа, що оживає навесні: свіжі листочки і молода зелена травичка... І, звісно, квіти! Навесні у горах може бути доволі прохолодно, далеко не завжди сонячно, але абсолютно точно прекрасно. Бо, коли на вершинах і у низинах ще лежить сніг, галявини вкриваються тисячами чарівних квітів, які деінде пробиваються прямо крізь сніг. Та сезон весняних кві

Доброго часу доби, друзі! Скажіть, що ви бачите на цьому фото? Хтось зверне увагу на каменюку на передньому плані, а хтось навіть зауважить те, що позаду неї є якісь гори... Та далеко не кожен зверне увагу на те, що вершина на задньому плані, то ні що інше, як найвища вершина українських Карпат і всієї України загалом. Так, на задньому плані видніється саме довершений і неповторний вигин красуні Говерли. Та, якою б прекрасною і величною вона не була, з цього ракурсу вона виглядає не більшою за ту каменюку.

Всім привіт. Нова частина розповіді вже тут.⬇️ . День другий. Проблема вибору Близько десятої я продовжив свій шлях. І основна мета залишалася незмінною - пройти якомога більше і чим далі, тим краще. Судячи з мапи, дорога мала складатися переважно зі спусків, а деякі вершини цілком можна було обійти траверсом. Але я був би не я, якби шукав легких шляхів і не намагався залізти на кожен горбок, що зустрічався на моєму шляху.???? Погода тішила відсутністю дощу і приємною ранковою прохолодою. Проте все довкол

Евгений Тропин

Евгений Тропин

Евгений Тропин - фото