Катя Наскалова Лада - фото
Ось початок нашої подорожі=) Це була найважча вершина - близько 1000м і найкрутіший схил...
...і дуже класний вид з неї, хоч вид її самої був не дуже романтичним бо на ній зрубали більшу частину дерев. Ще ми були в величезному шоці, коли помітили на такій висоті людські будинки=) Гуцули мабуть справжні психи=)))
...Наступного дня ми піднялися ще вище...
...і нам відкрився вид на засніжені вершини...
...Але наша дорога вела ще далі, аж за ті лісисті гори...
...Вирішила сфотографувати засніжені гори ще ближче=)...
...А ось і перший сніг під вербою=)...
...і я на цьому снігу...
...трохи покидала снігом у Макса, пару раз навіть влучила=)...
...Тут був дуже сильний вітер і мене ледь не зносило з цього дерева...
...Макс теж трохи позував...
...Біля нового підйому ми вирішили відпочити і я там знайшла маленьку полянку вже майже перецвівших крокусів...
...і підсніжників...
...А ще ми знайшли щавель і кропиву і потім варили з них зелений борщ....
...І ось ми вже майже на вершині і присіли трохи перепочити...
...точніше поки я ще фотаю крокуси=)...
...і ще всього трішечки до вершини і все більше і більше снігу...
...а крокусів то скільки...
...Цілі здоровенні поляни...
...А ось і вершина!!!...
...але це ще далеко не все...
...Ми були б не ми, якщо б не покаталися...
...з цієї гірки...
...ну і не покидалися сніжками...
...Юху!!!!!...
...Ось і Макс поїхав...
...Додавало екстріму нашому катанню те, що знизу було болото і треба було в кінці дуже різко повернути або загальмувати=)...
...Тут був невеличкий спуск і купа-купа снігу. Наскільки пам'ятаю, то ця гора називалася "Мороза", як на мене, то дуже правильна назва бо стільки снігу я не очікувала побачити...
...Поміж звичайних синіх крокусів рідко траплялися ще й білі, дуже гарні...
...А хмари пролітали над нами так низько...Було відчуття, що ще якихось метрів 50-100 і я зможу до них торкнутися...
...Знову невеличкий підйом, знову поляна крокусів і моя тінь=)...
...Далі ми добиралися довго, 2 рази по дорозі заблукали, спочатку йшли стежкою, потім лізли хащами, але в кінці кінців ми все ж вибралися на дорогу і вже під вечір були на місці, розклали намет, запалили вогонь і на цьому пригоди другого дня закінчилися..
...А ще там були просто прекрасні зорі і ось я намагалася їх сфотографувати=)))...
...Далі ми вже не рухалися, вона стала для нас домом аж до самого від'їзду...
...Полянка зовсім невеличка, розміром десь 50х50, навколо ліс, крім нас жодної живої душі, не рахуючи тваринок і жучків...
...Ще недалеко від нас був струмочок, де ми набирали воду і йдучи від нього я заблукала в лісі, одним словом було весело=)...
...А ще я взяла з собою додому букетик крокусів=)...
...Дорогою назад зустріли ось такого звіра=) Мене так здивувало, що місцеві корови так близько підходять до чужих людей і так дружелюбно налаштовані=)) Мені вдалося навіть торкнутися до її мордочки=)...
Данная страница сгенерирована в реальном времени на лету с помощью запроса к API от соцсети ВКонтакте. На странице содержатся только открытые данные пользователей ВК, которые НЕ скрыты настройками приватности. Наш ресурс Findlik.pro НЕ собирает и НЕ осуществляет хранение персональных данных пользователей ВКонтакте.