Контакты
Twitter: MLunushkaРуслана Макаренко - фото
І-так! Почнемо нарешті про Індію!
В аеропорту Делі з мене пів години намагались взяти відбиток пальців, але це так і не вдалося зробити і змучені індуси відпустили мене)
З аеропорту й до нашого готелю ми їхали на машинах. Дивлячись у вікно я дуже дивувалась. Рівні дороги, не так вже й брудно, водій дуже впевнено веде..ніяких особливих шумів.
Чесно кажучи..перша моя думка була наступною: "А де ж та сама Індія, про яку так всі розповідали? Де всі ці розрухи, бідні люди і т.п. ?" Але ближче до нашого дешевог
Перевдягнувшись ми вирушили до храму Акшардхам.
А я всеж не могла відліпитись від вікна. Ідеальні дороги, низькі й не примітні будівлі..все це дуже нагадувало Грецію)
Трохи вікіпедії.
Акшардхам — індуїстський храмовий комплекс в Делі. Увійшов до Книги Рекордів Гіннеса як найграндіозніший індуїстський храм у світі. Комплекс являє собою різноманітні стилі індійської архітектури, традицій та мистецтва. 3 тис. добровольців допомогали 7 тис. робочим та митцям у будівництві цього комплексу.
Храмовий комплекс був офіційно відкритий 6 листопада 2005 року. Крім храмів тут містяться виставки з історії Індії, життя Свамінараяна, кінотеатр IMAX, музичний фонтан та великий парк.
Щоб потрапити до храму потрібно спочатку простояти в черзі. Попит на нього великий. В основному це самі індуси. Жінки окремо, чоловіки окремо. Потім вас гарненько облапають. Жінок - жінки, чоловіків - чоловіки) І після цього..максимум, що ви зможете пронести - це гроші. Мобільні телефони, ф/а, відео-камери, gopro..коротше кажучи ВСЕ, крім грошей, ви залишите там. Потрапивши на територію храмового комплексу, навіть не питайте як, але я кусала зуби. Настільки гарного, видовишнішого комплексу я ще не бачила.
Ввечері ми відпочивали на даху нашого готелю і по колу розповідали наші очікування від подорожі. Після чого вирішили..нащо чекати, гайда їх втілювати в життя) І от вночі ми ловимо декілька рікш і от тут вже й починаються наші пригоди і справжнє знайомство з Індією)
Наші хлопці вирішили зігнати водіїв рікш зі своїх місць) Водії їхали на пасажирському. Нашого водія це дуже розсмішило, особливо коли Максима заносило на узбіччя чи ми леть не врізались в стовби й інших участників руху)) Індуси, які йшли на зустріч, давали 5, сміялись й питали: "How much?")
Наступний день почався з мейн базару.
Голить лезом. Вуууууух..
Оп! І от якимось ми вже вийшли з базару так і не походивши по ньому) А вийшло це наступним чином. Ми запитали у індусів чи то і є мейн базар і нас відвели в інший бік, на іншу вулицю до якогось побратима, який має свій магазин. І так реально завжди! Ти питаєш де б добре поїсти, тебе відведуть в гендель знайомих))
Ми все ж вибрались і дійшли до базару)
Легендарний Мейн Базар (Main Bazaar). Вже по самій назві зрозуміло, що це головний базар міста Делі. Тут постійна двіжуха) Дуже багато магазинів, стелажів, коров, собак, тук-туків, рікш, самих індусів і їх товарів)
На мейн базарі торгують навіть собаки)
Купувала браслета собі на ніжку. І як я його полюбила носити, якби не наша українська зима, я б його і по приїзду б не знімала)
Широченні вулички, вузенькі вулички..така різна різна Індія.
"Дружочки"..вони всюди в Індії.. І які ж ласкаві ці песики. Вони готові віддавати любов..завжди.
Ще багато індусок носить традиційний одяг, а от чоловіки всі вдягають звичайні штані, рубахи, кроси чи в'єтнамки з носками))) Останнє взагалі піск моди)
Не думайте..це не відраза на моєму обличчі. Я просто ще на той момент не звикла до такої підвищеної уваги)
Магічне світло.
Магічне світло..наче на палубі) Подорожуючи по Індії мене автоматично переносило в мої дитячі мрії. Інколи мені навіть здавалось, що я під чимось :) Але не думайте..нічого такого я не вживала) Я просто була щаслива^^
Як жеж не превести хну(Henna) з Індії.
Відпочиває)
Ооо..Тібетський квартал(Majnu Ka Tila)..це просто інший світ! Тут і люди інші..звичайно ж) І їжа!!!найсмачніша з усієї, що куштувала в Індії..і не брудно)
По слідам Весни) О, як жеж ми довго шукали цей парк) Виявилось, що тибетці не так гарно знають англійську..нас постійно посилали запитати когось іншого, потім просили почекати поки приведуть друга, який знає англійську..але врешті-решт ми все ж знайшли цей маленький парк)
Налаштовуємось на синергію)
Собакотерапія. Я не знаю як їх можна не любити.
Наші водії полубоги! Вони так майстерно їздять і при всіх траблах, що є на дорогах..завше спокійні)
Це фото про те, як ми всеж приїхали до храму Лотос в ПОНЕДІЛОК(єдиний вихідний день) ну і звичайно ж ми розуміли, що не попадемо на його територію, та всеж побачити хотілось) Зате біля храму непоганий такий парк)
Кожен розуміє позу лотоса по своєму))
Данная страница сгенерирована в реальном времени на лету с помощью запроса к API от соцсети ВКонтакте. На странице содержатся только открытые данные пользователей ВК, которые НЕ скрыты настройками приватности. Наш ресурс Findlik.pro НЕ собирает и НЕ осуществляет хранение персональных данных пользователей ВКонтакте.