Наталя Шнир - фото
День перший. Довгий і сонний. Поїзд, який прибуває в 3.27 сприяє хіба ненависті до оточуючих. Що дивно - центральний вихід/вихід на вокзал закритий.
Хоч сонні і ліниві ми першим ділом виповзли в бік замку. Ну що тут скажеш - "ух ти" хіба, коли він показується за рогом.
Вітряно-патлате селфі на фоні, як без того.
Піти зразу в замок було б надто нудним. Того ми пішли досліджувати територію довкола.
Електростанція і бар "Криничка". Ворота закриті, всередину нікого не пускають. Але як там гримить музика ближче до ночі. Хто там гуляє наразі неясно. Припускаєм, що місцева масонська ложа.
А там будиночок. Закинутий правда.
Сиджу, трохи сплю. Ну а ви що думали, як не як під гору лізли і без кави.
Ще одне вітряне селфі :)
От власне чого ми на ту гору і поперлись.Мала надію, що піднімусь і побачу якусь табличку "що, де, коли". Максимум, що знайшли, - ковану візитку майстра - телефон, адреса і т.д.
Кладки, кладочки, мости. Літом весело, але зимою я місцевим не заздрю.
Хороша годна погода. Ранок - зачіски нема, день - зачіки як не було, так ще більше нема.
Навряд чи замисел був такий, але збоку схоже на капище якесь.
Один з багаточисленних мостів. От по ньому ходити дійсно страшно. Сидіти теж.
Кооооооооти. Цей від мене втік, але решта його родичів були не такі перестрашені.
Територія за замком. Що найцікавіше - мало хто туди доходить.
Все там же. Краааасиво.
Олень. Їх тут як мінімум 2.
А так і не скажеш, що дощ ліпить.
День другий. Трохи сонця. І ми нарешті добрались до замку.
Шикарний профіль.
Повітр'яна брама. Наткнулись випадково, лазячи по місту. Красивезна будівля, жаль, що руйнується з кожним днем все більше.
Та-та-тааааааам. Повітр'яна куля.
А це вже наша
А отак ця штука летить.
Данная страница сгенерирована в реальном времени на лету с помощью запроса к API от соцсети ВКонтакте. На странице содержатся только открытые данные пользователей ВК, которые НЕ скрыты настройками приватности. Наш ресурс Findlik.pro НЕ собирает и НЕ осуществляет хранение персональных данных пользователей ВКонтакте.