Оля Головата - фото
За що Ти, Господи, так мене любиш?
Я ж бо недостойна Твоєї любові!
Ти даруєш мені новий світанок, а я часом навіть не згадаю про Тебе вранці.
Ти дав мені руки для роботи, і голову, щоб думати, а лінуюся працювати.
Ти виділив для мене кількість днів на цій землі, а я марную свій час.
Ти дав мені батьків і родину, а я часом на них серджуся.
Ти дав мені чоловіка і благословив мій шлюб, а я все шукаю якісь проблеми та недостатки у сімейному житті.
Ти дав мені сина, а я часто серджуся, що за клопотами про
Ангеле-хоронителю мій,
Завжди при мені стій.
Рано, ввечір і вночі
Будь мені до помочі.
Цю молитву ще в дитинсті навчила мене бабуся.
А зараз я розумію, що не буде мені більшого щастя в житті, аніж тримати маленьку ручку моєї дитинки і промовляти ті слова, щоб його ангел був поруч з ним кожної хвилинки.
Нехай ангели-хоронителі бережуть усіх дітей на світі!
Чи любити дітей просто?
За два місяці досвіду скажу - ні.
Так, я люблю своє зайченя сьогодні вранці, коли він так гарно сміється і ще так невміло пробує видавати перші звуки.
Я люблю свою дитину, коли вона спить і дає мамі переробити хатню роботу чи відпочити.
Я люблю свого синочка, коли він гарно їсть, спокійно гуляє та купається і аж ніяк не плаче.
Але ж дітей потрібно любити завжди!
Коли вони вередують і не хочуть засинати.
Коли не злазять з рук і вимагають, щоб їх гойдали, колисали, танцювали з ними
О пісне українська! Ти звучиш!
Проженеш сум, розвієш мою тугу.
І в час недолі ти живеш, не спиш,
Життю ти повертаєш білу смугу.
І на обличчі розквітає знов усмішка,
А серце радість тихо огорта.
Це ти звучиш - красива, щира, ніжна
Крізь відстань й час, століття і літа.
І знов красуня Галя несе воду,
І час пливе рікою, як завжди,
А там десь, біля річки, біля броду
Хлопчина гарний у човні сидить.
Яскраво майорить червона рута,
Так дзвінко-дзвінко грає водограй!
Вода тече, і знову каламутна,
І ще раз шумит
Хочу пам"ятати про Тебе завжди...
Хочу пам"ятати про Тебе зранку, тільки-но розплющивши очі. Хочу навчитися в першу чергу думати про Тебе і з вдячністю схиляти голову перед образом: я жива, у мене нічого не болить, я маю здорову душу і всі мої рідні живі та здорові. Хотіла би перед початком метушливого дня навчитися дякувати за те, що розплючила очі і зустрілася поглядом з найріднішим чоловіком, побачила колір неба, почула порух нового життя всередині. Тільки так можна зробити жінку щасливою. Тільки так Ти
Піст – це…
… у середу та п’ятницю не їсти м’яса, молочних та інших жирних продуктів;
… так само не їсти жирного в перший та останній тиждень посту;
… не слухати музики та не справляти гучних забав;
… не, не, не…
Але мало хто звертає увагу, що піст – не тільки обмеження в їжі.
Це, перш за все, обмеження в поганих думках, в поведінці.
Це помолитися так щиро, як ніколи досі не робив.
Це думати про Бога та подумки з ним говорити про те, що тебе турбує.
Це бути вдячним нашому Батькові за новий день.
Це зна
Він нечесний! Вона нещира! Вони несправеливі! Вона зазрісна! Вона дволика!
А я? (Чомусь рідко хто ставить собі такі питання). Але звичайно ж:
- Я чесна! Я ж ніколи не обмовляю друзів за спиною, посміхаючись в очі. Я завжди кажу людям приємні речі, навіть якщо думаю зовсім не так.
- Я щира! Я ж ходжу до церкви, але це не заважає мені, тільки переступивши поріг, накричати на батьків за щось настільки несуттєве, що завтра й не згадаю.
Я ж виставляю в соцмережах зовсім непритаманні моєму стилю життя фото, на
Не скаржся на свої проблеми! Так заплановано Богом! І в кінцевому результаті...
Моя земля, земля моїх батьків.
Моя єдина, рідна Україна.
І вперше тут кохання ти зустрів,
Бере на руки вперше мати сина.
- І цвіт калини, верба попід горою,
Рости, мій сину, і Господь з тобою.
Люби свій край, кохай свою Вкраїну,
Вона ж у нас одна-єдина.
Вже відлетіли в вирій журавлі,
Вже виріс син, а мати научає:
- Не забувай вкраїнських солов'їв,
Таких ніде в чужих крах немає.
І цвіт калини, верба попід горою,
Вертайся, сину, і Господь з тобою.
Люби свій край, кохай свою Вкраїну,
Вона ж у нас одна-єдин
- Привіт! - Доброго ранку!
- Цілуй! - Відсунь фіранку!
- Як спалось? - Сон про тебе.
Тобі? - Наснилось синє небо.
- Ще обійми! - Ти притулися.
- Так добре! - Все, мала, прокинься.
- Ти каву, чай? - Люблю твою турботу!
- Які сьогодні плани? - Збираюсь на роботу.
- Дві ложки цукру? - Я печиво купила.
- Сорочку прасувати. - Я допоможу, милий.
- Дарунок є для тебе - цілунок на долоньці.
- А як погода нині? - Кажуть, буде сонце.
- Футболка - біла, синя? - Сніданок приготую.
- Вазони ще полити. - Я чую, люба, чу
Романс про майбутнє
Бути твоїми крилами,
Стати світанком твоїм,
Тішитись спільними мріями
І будувати наш дім.
Де світиться все і тулиться
До промінця за вікном.
Де разом сміється й журиться
І б'ються серця в унісон.
Бути твоєю втіхою,
Небо тобі схилити.
І не страшний дощ під стріхою,
Коли є для кого жити.
Тішитись спільними ранками
І цілувати в чоло.
Хай пахне смачними сніданками -
Так добре іще не було.
Бути твоєю радістю,
Печалі на двох ділити.
Хай нас не лякають старістю -
З роками сильніше любити.
Страшно, правда?
А ти переживаєш за нерозділене кохання, яке, швидше за все, ніколи не стане коханням всього життя.
Ти переживаєш за оцінку на іспиті, яка не змінить твоє життя навіть на крихту. (Бо важливі оцінки лиш ті, які ставить нам Бог у своїй заліківці.)
Ти переживаєш за мізерні проблеми, про які через рік (або й півроку) навіть не згадаєш.
Ти переживаєш, що хтось там так і не зателефонував, що в тебе немає грошей на модне плаття...
І ніхто себе не питає: а воно того варте?
Час усе змінює.
Лише тепер я зрозуміла суть цієї простої фрази.
І усе стає не так, як раніше: у когось - простіше, у когось - складніше. (так якось заримовано вийшло)
І люди, які, здавалося б, ніколи не зникнуть з твого життя поступово віддаляються.
І не тільки кілометрами доріг, а й кілометрами душевник відстаней.
Хтось вчиться, хтось працює; хтось шукає роботу, а хтось знайшов себе у дітях; хтось закордоном підкорює чужі міста, а хтось, здається, близько, але...
Кожен будує свої світи.
Люди вже не спішат
Василь Сухомлинський писав: "Хоча б над тобою було сто вчителів – вони будуть безсилі, якщо ти не зможеш сам змусити себе до праці і сам вимагати її від себе".
Ніхто, окрім тебе не зробить твоє майбутнє таким, яким ти його бачиш. Працювати, працювати, працювати! Щоб потім могти сказати своїм дітям та онукам: "Так, я здійснила свою мрію!"
Тому в той час, коли інші тратять намарно дорогоцінні хвилини життя, - працюй! Щоб завтра жити так, як хочеш. Щоб стати саме такою, якою себе уявляєш. Щоб твої діти могли
Хочу ділитися з тобою кожною дрібничкою мого життя.
Розказати, як часом бентежать мене мої сни, про що думаю за ранковою кавою, що мріється перед сном.
Хочу обговорити з тобою останню прочитану книжку чи переглянутий фільм.
Хочу сказати тобі, хто мені телефонував сьогодні і про що ми розмовляли.
Хочу порадитися, який вибрати колір лаку для нігтів і яку купувати сукню.
Хочу розказати, як мені подобаються мальви і соняшник біля будинку.
Хочу розмовляти з тобою годинами. І навіть того мені було б мало, щоб
Данная страница сгенерирована в реальном времени на лету с помощью запроса к API от соцсети ВКонтакте. На странице содержатся только открытые данные пользователей ВК, которые НЕ скрыты настройками приватности. Наш ресурс Findlik.pro НЕ собирает и НЕ осуществляет хранение персональных данных пользователей ВКонтакте.