Олександр Сіроштан - фото
Лісовий масив, квартирного типу.
Сам виростив
Епічне дійство від велотуриста, було все для щастя велосипедика. Підкорення під палючим сонцем височених пагорбів, спуски із цих же пагорбів, форсування калюж по імпровізованому броду і просто приємне насилування власного організму.
Моменти в житті котрі не дають заснути.
Важко, жарко, хочеться здохнути, але кінцевий результат вартий того...
От грець, я моргнув...
Приємні митті життя.
Дещо в цьому світі залишається незмінним...
Аби був привід, а маршрут ми завжди накидаємо
Вело-ролерська-самокатна покатушка...
Найбільш яскраво, що запам'яталося із цієї покатушки це дуб із котрого постійно падали жолуді, а мозок малює мерця котрий підкрадається.
А так, там дуже спокійно, люблю притулившись до плити думати всілякі нісенітниці.
Ліс постійного катання, вночі під якусь важку музику тут катати найбільший екстаз після оригінального значення цього слова.
Так виглядає аеропорт Бориспіль вночі, коли гратися із фокусною відстанню
Ще один ліс, ще одна купа повалених дерев і знову жодної людини поруч. Пристрелім мене хто небуть, хочаб із жалості...
Аеропорт Бориспіль
Футбольне поле для гурманів.
Трава дуже схоже до газонної травички. Хто просвітить, що воно таке буду дуже вдячний...
ПДН
Багато відав аби в цей момент за моєю спиною була любима мені людина а не пустий намет, холодний спальник і фотоапарат котрий знімав це неподобство.
Труханів
Броварський ліс, закинута свиноферма із висоти водонапірної башти
Пагорб в межах нашої файної столиці.
Лиса Гора.
В деякій мірі це вже дикий баян, саме місце а не фото.
Дівчинка посередині це квінтесенція задоволеної своїм життям людини, до-речі заїзд виграла саме вона.
Це лоскоче уяву, часто думаєш про це, фантазуєш на тему свого місця в цьому світі. А як настане це насправді, такі фантазери першими підуть в світ вічного спокою...
Так розмило на звичайній мильниці, при цьому діафрагму я не чіпав.
Ну і кого хвилює, що не він мене віз а я його ніс по лісу всі 1,5 км., головне щоб фото файне вийшло
Слід на сніжку зоставив я, тож можна мене вважати першопрохідцем у цьому файному лісі.
Кажуть це зачароване місце , тож якщо довго стояти на шпалах, можна побачити власну смерть.
Це не я так натоптав, чесно.
Шматочок зимової Лисої гірки,
Дерево як дерево, хоча і мертве.
Влітку під ним вночі приємно сидіти і думати всіляке неподобство.
Ідол котрий жодній людині не зробив нічого поганого, а бісові фанатики вже декілька разів намагалися його спалити.
Кого лишень не зустрінеш на Замковій в таку файну пору року.
Макро таке макро. Перевівши на нашу мову- інколи чертовськи добре коли на твоєму фотоапараті маленька матриця
Ось так мають виглядати доріжки в раю для покатушок на велосипеді.
Хоча якщо їхати повільно, можна заснути і в'їхати в дерево...
Штатив, правильна витримка і можна побачити як машини горять у вогні...
Будівелька котру трішечки не добудували.
Пес на ймення Циганка. В цьому погляді щось таки та є.
Так, це банальна і чертовськи заїжджена тема. Але хто скаже, що в цьому нічого немає, нехай першим з'їсть свої тапки...
За об'єктивом, в цей момент, є набагато приємніші речі, аніж ці нудні бетоно-сталеві коробки...
Бажання однієї людини створити щось прекрасне, може мати такий ефект.
Данная страница сгенерирована в реальном времени на лету с помощью запроса к API от соцсети ВКонтакте. На странице содержатся только открытые данные пользователей ВК, которые НЕ скрыты настройками приватности. Наш ресурс Findlik.pro НЕ собирает и НЕ осуществляет хранение персональных данных пользователей ВКонтакте.